Відеогра — це інтерактивний цифровий розважальний засіб, у якому гравці взаємодіють із віртуальним середовищем за допомогою пристроїв введення, таких як контролери, клавіатури або сенсорні екрани, щоб досягти цілей, вирішувати завдання або переживати ігрові сюжети. Вона поєднує технології, мистецтво та дизайн для створення захоплюючих досвідів, які охоплюють різні жанри, платформи й аудиторії, пропонуючи від невимушених головоломок до складних пригодницьких ігор у відкритому світі. Відеогри визначаються механікою гри — правилами й взаємодіями, які регулюють спосіб взаємодії гравців із ігровим світом. Ці механіки можуть включати рух, бійки, вирішення головоломок, управління ресурсами або соціальну співпрацю, які проектовані так, щоб бути інтуїтивно зрозумілими й захоплюючими, поєднуючи доступність для нових гравців із глибиною для справжніх шанувальників. Наприклад, платформер може зосереджуватися на точному стрибку та ухиленні від перешкод, тим часом як рольова гра (RPG) наголошує на персоналізації персонажа й сюжетно-орієнтованих квестах. Відеогри можна проходити на різних платформах, кожна з яких формує геймплей і подання. Консолі (PlayStation, Xbox, Nintendo Switch) пропонують оптимізоване обладнання для високоякісної графіки й ексклюзивних ігор, а контролери проектуються з урахуванням зручності й особливих функцій, таких як тактильний зворотний зв’язок. Персональні комп’ютери (ПК) забезпечують гнучкість у налаштуванні, високоякісне геймлення й доступ до величезної бібліотеки незалежних і AAA-проектів. Мобільні пристрої дають змогу грати в будь-який час із керуванням через сенсорний екран, що ідеально підходить для невимушених ігор, таких як гри типу match-three або idle-ігри. Платформи віртуальної реальності (VR) і розширеного зображення (AR) створюють занурюючі досвіди: VR-наушники переносять гравців у тривимірні світи, а AR накладає цифровий контент на реальне оточення. Оповідання є ключовим елементом багатьох відеогр, починаючи з лінійних історій із кінематографічними роликами і закінчуючи розгалуженими сюжетами, де вибір гравця впливає на результат. Персонажі, сетинги й лор створюються так, щоб викликати емоції й відчуття занурення; деякі ігри торкаються складних тем, таких як ідентичність, моральність чи соціальні питання. Навіть ігри з мінімальним сюжетом часто мають послідовну тематику, наприклад, футуристичне середовище для гоночної гри або фентезійний світ для ігри в жанрі бойовика-пригодника. Мультиплеєр став важливим елементом, що дозволяє гравцям змагатися або співпрацювати локально або онлайн. Це включає змагальні режими, як-от турніри з кіберспорту, кооперативні місії або соціальні простори, де гравці можуть взаємодіяти й ділитися досвідом. Мультиплеєрні ігри формують комунітети, де гравці створюють команди, обмінюються стратегіями й виготовляють фанатський контент, що продовжує термін життя гри. Відеогри також виконують освітні, терапевтичні й професійні функції: серйозні ігри використовуються для навчання, розвитку навичок або підтримки психічного здоров’я. Від розваг до освіти відеогри продовжують розвиватися разом із технологічним прогресом, пропонуючи різноманітні досвіди, які захоплюють гравців різного віку й походження.