Планування дитячого майданчика передбачає стратегічне розташування обладнання, доріжок і зручностей у межах простору для гри з метою забезпечення безпеки, функціональності, зацікавленості та доступності для дітей різного віку та з різними можливостями. Добре спланована структура гарантує легкість орієнтації на майданчику, мінімізує ризики зіткнень і пропонує різноманітні можливості для гри, а також дозволяє ефективно здійснювати нагляд. Принципом основоположною є зонування, адаптоване до вікових груп, з чітким поділом на ділянки за допомогою візуальних або фізичних бар'єрів (парканів, різних типів покриття або ландшафтних елементів), щоб запобігти доступу маленьких дітей до обладнання, призначеного для старших. Зони для малят (1–3 роки) розташовують поруч із входами для зручного нагляду, використовуючи низьке, м’яке обладнання, як-от маленькі гірки й сенсорні столи, а також широкі, вільні простори для повзання. У дошкільних зонах (3–5 років) передбачають маленькі конструкції для лазіння та гойдалки, а для шкільного віку (6–12 років) — більш масштабні об'єкти, наприклад, канатні мостики та високі гірки, які розташовують окремо, щоб активна гра не заважала молодшим дітям. Для оптимізації руху передбачають широкі, добре продумані доріжки (не менше 1,2–1,5 м), які з'єднують різні зони й забезпечують легкий прохід для дітей і дорослих, у тому числі з колясками або засобами пересування. Доріжки уникатимуть гострих поворотів і тупиків, використовуючи матеріали, такі як гума або бетон, що не ковзають і зручні для пересування. Входи та виходи, а також інші місця з інтенсивним рухом, тримають вільними від обладнання, щоб уникнути скупчення людей. Розташування обладнання поєднує активні й пасивні зони, враховуючи різний рівень активності. У зонах активної гри (гойдалки, конструкції для лазіння) передбачають простір для біганини, а в пасивних зонах (пісочниці, будиночки) — тихіші заняття, що стимулюють уяву. Такий різноманітний підхід забезпечує кожній дитині цікаву участь у грі — від енергійних ігор до соціального спілкування. Особливу увагу приділяють огляду: обладнання розставляють так, щоб не було «мертвих кутів», і наглядові могли бачити всі зони з центральних точок. Місця для сидіння дорослим розташовують поблизу кордонів зон, щоб зберігати контроль без зайвого втручання в процес гри. Передбачено інклюзивність: доступні доріжки до всіх зон, рампи до підвищених конструкцій і простори, дружелюбні до сенсорних потреб, щоб діти з обмеженими можливостями могли повноцінно брати участь у грі. Добре спланований дитячий майданчик створює цілісне й безпечне середовище, де діти можуть вільно досліджувати, взаємодіяти та розвивати навички, а дорослі впевнено здійснюють нагляд.
EN
